Cirila Alfabeto / Cyrillic Alphabet

Giorgio
Posts: 1
Joined: 2012-01-06, 19:17
Real Name: Giorgio Giorgio
Gender: male
Country: ZM Zambia (Zambia)

Cirila Alfabeto / Cyrillic Alphabet

Postby Giorgio » 2012-01-06, 19:28

ESPERANTO CYRILLIC ALPHABET

All letters are from the basic Cyrillic alphabet. They generally have the same value as in Russian (except for е).

Additionally, these letters come from other Cyrillic-based languages: ў (for ŭ) from Belarusian; џ (for ĝ) from Serbian; and ѕ (for h) from Macedonian and Old Church Slavonic, albeit with a different value. Please, let us know if you have a more original suggestion for h (maybe ћ).

No diacritics alternative: ў and й replaced with ъ and ь respectively; both characters had similar values in Old Church Slavonic.

This is my original proposal. An almost identical transliteration system may be found here: http://eo.wikipedia.org/wiki/Cirila_tra ... _Esperanto (I almost reinvented the wheel). However, I wanted to discuss this with the community and find out what people think about the choices. Personally, I like the Cyrillic better than the Latin with the diacritics.

I apologize for writing in English--Mi estas lernanta Esperanton.

TABLE:
а б в г д е ж з ѕ и й к л м н о п р с т у ў ф х ц ч ш џ (ъ ь ћ)
a b v g d e ĵ z h i j k l m n o p r s t u ŭ f ĥ c ĉ ŝ ĝ (ŭ j h)


CYRILLIC SAMPLE (from Wikipedia)

Есперанто (оригине Лингво Интернациа; латина алфабето Esperanto) естас ла плей дисвастигита интернациа планлингво. Ла номо венас де ла кашномо «Др. Есперанто», суб киу ла йуда курацисто Лудовико Лазаро Заменѕофо ен ла йаро 1887 публикигис ла базон де ла лингво. Ли интенцис креи фачиле лернеблан неўтралан лингвон, таўган пор узо ен ла интернациа комуникадо, тамен не анстатаўиги алиайн, нациайн лингвойн.

Кванкам нениу штато акцептис Есперантон киел официалан лингвон, џи естас узата де интернациа комуно, номбранта лаў диверсай таксой цент мил џис ду милионой да паролантой (депенде де ла лингвонивело); естас проксимуме уну мило де денаскай паролантой.

Есперанто акирис келкайн интенациайн дистингойн, екземпле ду резолуциойн де УНЕСКО аў субтенон де конатай персоной де ла публика виво. Ниунтемпе џи естас узата пор войаџадо, кореспондадо, интеркомпрениџо дум интернациай ренконтиџой кай културай интершанџой, конгресой, сциенцай дискутой, оригина кай традукита литературо, музико, театро, кино, пресита кай интеррета рапортадой, радиа кай телевида елсендадой.

Ла вортпровизо де Есперанто девенас плейпарте ел на окцидентеўропай линвой, дум џиа ситанксо кай морфологио монтрас анкаў славлингванинфлуон. Ла морфемой не шанџиџас кай они повас илин прескаў сенлиме комини, креанте диверссигнифайн вортойн, Есперанто до ѕавас мулайн кунажойн кун ла анализай лингвой, ал киуй апартенас екземпле ла чина; контраўе ла интерна структуро де Есперанто цертаграде респегулас ла аглутинайн лингвойн, киел ла aапанан, сваѕилан аў туркан.

ALTERNATIVE (from Wikipedia)

Есперанто (оригине Лингво Интернациа; латина алфабето Esperanto) естас ла плеь дисвастигита интернациа планлингво. Ла номо венас де ла кашномо «Др. Есперанто», суб киу ла ьуда курацисто Лудовико Лазаро Заменѕофо ен ла ьаро 1887 публикигис ла базон де ла лингво. Ли интенцис креи фачиле лернеблан неътралан лингвон, таъган пор узо ен ла интернациа комуникадо, тамен не анстатаъиги алиаьн, нациаьн лингвоьн.

Кванкам нениу штато акцептис Есперантон киел официалан лингвон, џи естас узата де интернациа комуно, номбранта лаъ диверсаь таксоь цент мил џис ду милионоь да паролантоь (депенде де ла лингвонивело); естас проксимуме уну мило де денаскаь паролантоь.

Есперанто акирис келкаьн интенациаьн дистингоьн, екземпле ду резолуциоьн де УНЕСКО аъ субтенон де конатаь персоноь де ла публика виво. Ниунтемпе џи естас узата пор воьаџадо, кореспондадо, интеркомпрениџо дум интернациаь ренконтиџоь каь култураь интершанџоь, конгресоь, сциенцаь дискутоь, оригина каь традукита литературо, музико, театро, кино, пресита каь интеррета рапортадоь, радиа каь телевида елсендадоь.

Ла вортпровизо де Есперанто девенас плеьпарте ел на окцидентеъропаь линвоь, дум џиа ситанксо каь морфологио монтрас анкаъ славлингванинфлуон. Ла морфемоь не шанџиџас каь они повас илин прескаъ сенлиме комини, креанте диверссигнифаьн вортоьн, Есперанто до ѕавас мулаьн кунажоьн кун ла анализаь лингвоь, ал киуь апартенас екземпле ла чина; контраъе ла интерна структуро де Есперанто цертаграде респегулас ла аглутинаьн лингвоьн, киел ла aапанан, сваѕилан аъ туркан.

IN LATIN (from Wikipedia)

Esperanto (origine Lingvo Internacia) estas la plej disvastigita internacia planlingvo.[2] La nomo venas de la kaŝnomo "Dr. Esperanto", sub kiu la juda kuracisto Ludoviko Lazaro Zamenhofo en la jaro 1887 publikigis la bazon de la lingvo. Li intencis krei facile lerneblan neŭtralan lingvon, taŭgan por uzo en la internacia komunikado, tamen ne anstataŭigi aliajn, naciajn lingvojn.

Kvankam neniu ŝtato akceptis Esperanton kiel oficialan lingvon, ĝi estas uzata de internacia komuno, nombranta laŭ diversaj taksoj cent mil ĝis du milionoj da parolantoj (depende de la lingvonivelo); estas proksimume unu milo da denaskaj parolantoj.[3]

Esperanto akiris kelkajn internaciajn distingojn, ekzemple du rezoluciojn de UNESCO aŭ subtenon de konataj personoj de la publika vivo. Nuntempe ĝi estas uzata por vojaĝado, korespondado, interkompreniĝo dum internaciaj renkontiĝoj kaj kulturaj interŝanĝoj, kongresoj, sciencaj diskutoj, origina kaj tradukita literaturo, muziko, teatro, kino, presita kaj interreta raportadoj, radia kaj televida elsendadoj.

La vortprovizo de Esperanto devenas plejparte el la okcidenteŭropaj lingvoj, dum ĝia sintakso kaj morfologio montras ankaŭ slavlingvaninfluon. La morfemoj ne ŝanĝiĝas kaj oni povas ilin preskaŭ senlime kombini, kreante diverssignifajn vortojn, Esperanto do havas multajn kunaĵojn kun la analizaj lingvoj, al kiuj apartenas ekzemple la ĉina; kontraŭe la interna strukturo de Esperanto certagrade respegulas la aglutinajn lingvojn, kiel la japanan, svahilan aŭ turkan.

Return to “Esperanto”

Who is online

Users browsing this forum: No registered users and 0 guests