Rusyn

[dorenda]

I'm not sure about what the Lemkos speak - is it a different name for the Rusyn spoken in Ukraine, is it a subdialect of it, or is it a dialect of Ukrainian? In any case, there's a little dictionary of it here.

I also found this "Ruthenian course".

[rusynkt]

RCA, дякую за корисні підказки! Я врахую їх, коли оновлюватиму список.
Можливо, в деяких місцях у слові леґінь наголошують перший склад, проте я чув це слово тільки в тому варіанті, в котрому його й подав у списку.
Що ж стосується залізниці, то я не можу пригадати місцевих слів на її позначення, тож, мабуть, залізна дорога перекладатиметься як жилізна дорога.
Не знаю, чому слово варош здається Вам незвичним. Воно точно не є сленґовим.

dorenda, Lemkos are a subgroup of Rusyns inhabiting southern Poland. Some scholars consider their speech a dialect of Ukrainian, but the same scholars say that Subcarpathian Rusyn is its dialect as well, anyway Thank you a lot for Lemko dictionary you've found, it is very interesting! I've actually learned that Lemko Rusyn is much closer to Subcarpathian Rusyn than I had thought (when comparing lexicon)!

That "Ruthenian course" looks very similar to pre-war Rusyn grammar books. Do you know when it was published?

[rusynkt]

Список слів оновлено. Тепер там 325 слів. Скоро можна буде перейти й до граматики

[rusynkt]

Трохи напишу про різницю між українською та русинською мовами Такий собі короткий курс русинської для носіїв української мови.
1. Вимова:
а) і ніколи не пом’якшує попередній звук.
б) русинський голосний ы трохи більш задній за російський.
в) в русинській присутнє уподібнення е до и й о до у перед пом’якшеними приголосними. Напр. теперь [те^ипе^ир'], здоровля [здоро^уўл’а].
г) в кінцевому -ов о уподібнюється до у. Напр. біров [біро^уў].
2. Іменники:
а) відмінювання іменників чоловічого роду (однина/множина):
I. Тверда група (закінчується на приголосний окрім ь, й, є, ч, ш, щ)
Наз. в. сын сын-ы
Род. в. сын-а сын-ув
Дав. в. сын-ови/сын-у сын-ам
Знах. в. сын-а сын-ув (наз. в. для неістот)
Ор. в. сын-ом сын-ами
Місц. в. на сын-ови/на сын-і на сын-ах
Кл. в. сын-е! сын-ы!

II. М’яка група з закінченням -ь
Наз. в. учител-ь учител-і
Род. в. учител-я учител-юв
Дав. в. учител-ёви/учител-ю учител-ям
Знах. в. учител-я учител-юв (наз. в. для неістот)
Ор. в. учител-ём учител-ями
Місц. в. на учител-ёви на учител-ях
Кл. в. учител-ю! учител-і!

III. М’яка група з закінченням -й
Наз. в. стры-й стры-йі
Род. в. стры-я стры-юв
Дав. в. стры-ёви/стры-ю стры-ям
Знах. в. стры-я стры-юв (наз. в. для неістот)
Ор. в. стры-ём стры-ями
Місц. в. на стры-ю на стры-ях
Кл. в. стры-ю! стры-йі!

IV. Мішана група (закінчується на ж, ч, ш, щ)
Наз. в. ковдош ковдош-і
Род. в. ковдош-а ковдош-ув
Дав. в. ковдош-ови/ковдош-у ковдош-ам
Знах. в. ковдош-а ковдош-ув (наз. в. для неістот)
Ор. в. ковдош-ом ковдош-ами
Місц. в. на ковдош-ови на ковдош-ах
Кл. в. ковдош-у! ковдош-і!

V. Іменники з закінченням -ин
Наз. в. славянин славян-ы
Род. в. славянин-а славян
Дав. в. славянин-ови/славянин-у славян-ам
Знах. в. славянин-а славян
Ор. в. славянин-ом славян-ам
Місц. в. на славянин-ови/славянин-і на славян-ах
Кл. в. славянин-е! славян-ы!

В наступній частині: Відмінювання іменників жіночого й середнього родів.

[riyadh88]

Do exist songs and movies in rusyn languages?

[Lietmotiv]

Трохи напишу про різницю між українською та русинською мовами Такий собі короткий курс русинської для носіїв української мови.
.

Спасибочки за урок отклонения существительного.
У меня к Bам лишь одна просьба ,покажите,пожалуйста,куда падает ударение в данных примерах

[rusynkt]

Do exist songs and movies in rusyn languages?

Yes, they do, but they're very hard to find...

Спасибочки за урок отклонения существительного.
У меня к Bам лишь одна просьба ,покажите,пожалуйста,куда падает ударение в данных примерах

Если можно, я напишу об ударениях в существительных мужского рода вообще.
Типы ударений:
1. Ударение не меняется при склонении: ковдош, гордов.
2. Ударение переходит с основы на окончание при склонении: баран - барана
3. В единственном числе ударение находится на основе, во множественном - переходит на окончание: сын-сыны, учитель-учителі, стрый-стры-йі.
4. В единственном числе ударение находится на основе, во множественном - переходит на окончание (кроме винительного и звательного падежей): зуб-зубы-зубув.
5. Ударение меняется постоянно: кунь-коня-коню (дат. п.)-коню (зв. п.)-коні-коням-коньми-на конях.

В слове славянин: славянин-славяны.

[rusynkt]

2. Іменники/Существительные:
б) відмінювання іменників жіночого роду/склонение существительных женского рода
Українською:
Однина Множина
I. Закінчення -а:
Наз. в. жон-а жон-ы
Род. в. жон-ы жон
Дав. в. жон-і жон-ам
Знах. в. жон-у жон (наз. в. для неістот)
Ор. в. жон-ов жон-ами
Місц. в. на жон-і на жон-ах
Кл. в. жон-о жон-ы

ІІ. Закінчення -я:
Наз. в. княгин-я княгин-і
Род. в. княгин-і княгин-ь
Дав. в. княгин-і княгин-ям
Знах. в. княгин-ю княгин-ь (наз. в. для неістот)
Ор. в. княгин-ёв княгин-ями
Місц. в. на княгин-і на княгин-ях
Кл. в. княгин-ё княгин-і

ІІІ. Закінчення -жа, -ча, -ша, -ща:
Наз. в. чаш-а чаш-і
Род. в. чаш-і чаш
Дав. в. чаш-і чаш-ам
Знах. в. чаш-у чаш-і
Ор. в. чаш-ов чаш-ами
Місц. в. на чаш-і на чаш-ах
Кл. в. чаш-о чаш-і

ІV. Закінчення на приголосні:
Наз. в. церьков церькв-і
Род. в. церькв-и церькв-ей
Дав. в. церькв-и церькв-ям
Знах. в. церьков церькв-і
Ор. в. церьковью церькв-ями
Місц. в. на церькв-и на церькв-ях
Кл. в. церькв-е церькв-і

V. Особливості відмінювання іменників жіночого роду:
-слово матірь в кличному відмінку - мати.
-слова, що закінчуються на -ія/-тя/-дя (біблія, статя) в родовому відмінку множини - біблій, статей (замість біблі-ь, стат-ь).
-в словах, що закінчуються на -йка (байка), -й- при відмінюванні переходить в -ё- (баёк).
-слово дітина в множині відмінюється: 1. діти, 2. дітей, 3. дітям, 4. дітей, 5. дітьми, 6. на дітях, 7. діти.

По-русски:
Ед. числоМнож. число
I. Окончание -а:
Им. п. жон-а жон-ы
Род. п. жон-ы жон
Дат. п. жон-і жон-ам
Вин. п. жон-у жон (им. п. для неодушевлённых существительных)
Твор. п. жон-ов жон-ами
Пред. п. на жон-і на жон-ах
Зв. п. жон-о жон-ы

ІІ. Окончание -я:
Им. п. княгин-я княгин-і
Род. п. княгин-і княгин-ь
Дат. п. княгин-і княгин-ям
Вин. п. княгин-ю княгин-ь (им. п. для неодушевлённых существительных)
Твор. п. княгин-ёв княгин-ями
Пред. п. на княгин-і на княгин-ях
Зв. п. княгин-ё княгин-і

ІІІ. Окончание -жа, -ча, -ша, -ща:
Им. п. чаш-а чаш-і
Род. п. чаш-і чаш
Дат. п. чаш-і чаш-ам
Вин. п. чаш-у чаш-і
Твор. п. чаш-ов чаш-ами
Пред. п. на чаш-і на чаш-ах
Зв. п. чаш-о чаш-і

ІV. Окончание на согласные:
Им. п. церьков церькв-і
Род. п. церькв-и церькв-ей
Дат. п. церькв-и церькв-ям
Вин. п. церьков церькв-і
Твор. п. церьковью церькв-ями
Пред. п. на церькв-и на церькв-ях
Зв. п. церькв-е церькв-і

V. Особенности склонения существительных женского рода:
-слово матірь в звательном падеже - мати.
-слова, что заканчиваются на -ія/-тя/-дя (біблія, статя) в родительном падеже множественного числа - біблій, статей (вместо біблі-ь, стат-ь).
-в словах, что заканчиваются на -йка (байка), -й- при склонении переходит в -ё- (баёк).
-слово дітина в множ. числе склоняется: 1. діти, 2. дітей, 3. дітям, 4. дітей, 5. дітьми, 6. на дітях, 7. діти.

[rusynkt]

Я хотів подати курс в певному порядку, але дуже хочу подати певний цікавий матеріал наперед

В русинській мові присутня цікава система утворення минулого часу дієслова:
Однина:
1 ос. - робив’им/робила’м/робило'м
2 ос. - робив'ись/робила'сь/робило'сь
Множина:
1 ос. - робили'сьме
2 ос. - робили'сьте

Як і в польській мові (яка має аналогічну систему), суфікси, що утворюють складену форму дієслова, можуть переходити на інші слова в реченні:
Што’сьте виділи?
Товди'сьме нич не хотіли.
Нич'им не знаю.

Форми допоміжного дієслова на письмі відокремлюються апострофом (гойкав’им, а не гойкавим).

Такий спосіб вживається частіше, ніж звичайний, так як вказує на особу.

Я хотел подать курс в определённом порядке, но очень хочу подать определённый интересный материал наперёд

В русинском языке присутствует интересная система образования прошедшего времени глагола:
Единственное число:
1 лицо - робив’им/робила’м/робило'м
2 лицо - робив'ись/робила'сь/робило'сь
Множественное число:
1 лицо - робили'сьме
2 лицо - робили'сьте

Как и в польском языке (который имеет аналогичную систему), суффиксы, образовывающие сложенную форму глагола, могут переходить на другие слова в предложении:
Што’сьте виділи?
Товди'сьме нич не хотіли.
Нич'им не знаю.

Формы вспомогательного глагола на письме отделяются апострофом (гойкав’им, а не гойкавим).

Такой способ используется чаще, чем обычный, так как указывает на лицо.

[RCA]

б) русинська ы трохи твердіша за російську.

Голосні не можуть бути твердими чи м’якими. Вони бувають переднього чи заднього ряду, високого чи низького піднесення. Український «и» - голосний переднього ряду, російський «ы» - середнього. Русинський «ы», якщо я правильно зрозумів, більш задній, ніж російський?

в) в часто позначає губний звук ў.

Це навряд чи можна віднести до «різниці», бо в українській так само.

Род. в. сын-а сын-ув
Род. в. стры-я стры-юв

Закінчення –ув, -юв у родовому відмінку множини – це закарпатський варіант русинської? Бо я десь читав, що там можуть бути різні голосні і що, здається, було запропоновано навіть особливу літеру, яка б передавала різні голосні в залежності від діалекту русинської.

В русинській мові присутня цікава система утворення минулого часу дієслова:...

Це притаманне усім західнослов’янським мовам і деяким українським діалектам (наприклад, гуцульському).

І у мене є ще одне питання. Підручник з посилання Доренди – наскільки він актуальний сьогодні? Як добре він відображає сучасну русинську? Можна його використовувати для вивчення сучасної мови чи це застарілий варіант, що вже вийшов з ужитку?

[rusynkt]

Голосні не можуть бути твердими чи м’якими. Вони бувають переднього чи заднього ряду, високого чи низького піднесення. Український «и» - голосний переднього ряду, російський «ы» - середнього. Русинський «ы», якщо я правильно зрозумів, більш задній, ніж російський?

Певно, так... Я не знав, як це описати, й взяв слово з англійської статті на Вікіпедії Лінгвіст з мене поганий

Це навряд чи можна віднести до «різниці», бо в українській так само.

Ви праві. Просто в русинській, на мою думку, це відбувається частіше. Я краще приберу цей пункт.

Закінчення –ув, -юв у родовому відмінку множини – це закарпатський варіант русинської? Бо я десь читав, що там можуть бути різні голосні і що, здається, було запропоновано навіть особливу літеру, яка б передавала різні голосні в залежності від діалекту русинської.

Саме так. За часів Чехословаччини в таких випадках було прийнято вживати літеру ô.

Це притаманне усім західнослов’янським мовам і деяким українським діалектам (наприклад, гуцульському).

Я згоден. Проте я вважаю гуцульскі говірки ближчими до русинських, ніж до українських. Чи існують подібні системи в інших українських діалектах?

І у мене є ще одне питання. Підручник з посилання Доренди – наскільки він актуальний сьогодні? Як добре він відображає сучасну русинську? Можна його використовувати для вивчення сучасної мови чи це застарілий варіант, що вже вийшов з ужитку?

Він близький до сучасної розмовної русинської, але все одно потребує певної адаптації.

Дякую за відповідь

[riwnodennyk]

Чудово, що ця тема потроху оживає! Давно вже хочеться насобачитись балакать по-закарпатськи та й врешті побувать на Закарпатті! rusynkt, думаю, можете і писать по-закарпатськи, ми чудово порозуміємось Тим більше, ми тут, з іншого боку Карпат такі ж русини, слава Богу, вже 1000 років, як маємо Русь. Ще моя прабабуся-полтавка називала себе руською, теперь, звісно, усі поставали українцями, але це не привід забувати своє руське імя! Це добре, що саме з Карпат починається таке от відродження, свої говірки нам усім українцям-русинам гріх забувать.
До речі, і карпатського племени в нас теж трохи є, бо чимало лемків переселяли на Луганщину. Навіть маю товариша-лемка, щоправда він уже не говоре на говірці, каже, що там у них так надавали перевагу польській.

Маю кілька питань, може хто відповідсть:
1. Буденне таке. Чи багато на Закарпатті в містах соковитої говірки, в тому ж Ужгороді, Хусті, Берегові тощо?
2. Коли відбулося заселення Закарпаття сучасним населенням? Як так сталося, що закарпатські говірки настільки близькі до інших українських, на відмінну від тих же словацьких? Чи це питання дискусійне? Наскільки близькі до них східнословацькі говірки, чи правда, що східно- та західнословацькі говори дуже різняться? На якій підставі відрізняють себе в такому разі словаки та русини, за вірою (грецькою та римською)?

І звісно, приєднуюсь до бажаючих говіркових пісеньок! Колись слухав Аничку, наскільки вона близька до вашої рідної, ужгородської говірки?

[rusynkt]

1. Буденне таке. Чи багато на Закарпатті в містах соковитої говірки, в тому ж Ужгороді, Хусті, Берегові тощо?

Ныні в Ужгороді мало ко щи бесідує по-руськы - украйинскый язык вытручує ушыткі иншакі із вароша.

На Хущині супокуйно годні'сьте учути руську бесіду.

Берегово мало май мадярськоє, айбо і там мож найти руськый говур.

2. Коли відбулося заселення Закарпаття сучасним населенням? Як так сталося, що закарпатські говірки настільки близькі до інших українських, на відмінну від тих же словацьких? Чи це питання дискусійне? Наскільки близькі до них східнословацькі говірки, чи правда, що східно- та західнословацькі говори дуже різняться? На якій підставі відрізняють себе в такому разі словаки та русини, за вірою (грецькою та римською)?

Славяне заселили Пудкарпатя в 6-8 віках. По даякым причинам Пудкарпатя попало в сходнославянску сферу. Сходнословацька бесіда дуже похожа на руську, айбо не натулько, обы было тяжко їх одрознити. Сходно- й заходнословацькі бесіди ся доста рознят.

І звісно, приєднуюсь до бажаючих говіркових пісеньок! Колись слухав Аничку, наскільки вона близька до вашої рідної, ужгородської говірки?

Не годен’им уповісти - ниґда’м ї не чув.

[riwnodennyk]

Славяне заселили Пудкарпатя в 6-8 віках. По даякым причинам Пудкарпатя попало в сходнославянску сферу.

Яким чином місцеві закарпатці стали називатися русинами, так само, як і з іншого боку Карпат, якщо сама Русь утворилася лише наприкінці 9 століття, а Закарпаття ніколи, наскільки розумію, тривалий час і не входило до складу Русі?

[rusynkt]

Яким чином місцеві закарпатці стали називатися русинами, так само, як і з іншого боку Карпат, якщо сама Русь утворилася лише наприкінці 9 століття, а Закарпаття ніколи, наскільки розумію, тривалий час і не входило до складу Русі?

Дакотрі жерела кажут, ож имня "русин" пушло од латинского екзоніма "рутен", котрый хосновався на позначеня вшыткых православных славян.

[riwnodennyk]

Доволі глибока тема, але хотілось би хоч загалом збагнути: які релігійні течії нині поширені серед закарпатців? Кого більше, православних чи греко-католиків? Чи є в цих груп якісь суперечності, на основі чого склався відповідний поділ?

[RCA]

I also found this "Ruthenian course".

Там лише 103 сторінки... Цікаво, де можна знайти решту?

[Milya0]

How do you inflect "to be" in Rusyn?

[RCA]

я єсм
ты єси
он, она, оно єсть (є)
мы єсме
вы єсте
они суть

[axaxaxasz mlö]

I found a new Rusyn textbook (downloadable, pdf)at the next address:
http://kapraly.wordpress.com/2010/09/24/віра-ґіріц-русинська-конверзація/
It is not for beginners, and it has only Rusyn-Hungarian glossary, but I hope you can use it nevertheless.